• Сайт геолого-географического факультета ДНУ
• Официальный блог
• Сообщество uCoz
• FAQ по системе
• Инструкции для uCoz

Географія - шлях пошуків і відкриттів

Д.О. Ляшенко

З давніх давен, щойно люди почали зображувати на стінах печер, кам’яних брилах мисливські угіддя, річки дороги і поселення, почався відлік історії однієї з найдавніших наук — географії.

Ці стародавні малюнки (прообрази сучасних карт), що мають вік тисячі років до нашої ери, безперечно були так само важливі для прадавніх мисливців і землеробів як сучасні карти для геологів і земле­впорядників [3, С.4].

Найважливіше про що можуть свідчити ці стародавні карти є те, що з їх допомогою люди почали географічно мислити: освоювати, пізнавати оточуючий світ і визначати свою поведінку в ньому.

Відомий давньогрецький вчений - географ Геродот не тільки нагадував своїм учням "де що знаходиться”, але і намагався зрозуміти взаємозв’язки різних географічних явищ. Його аналітичний вислів "Єгипет - дарунок Нілу”, ясно про це свідчить [2 ,С. 3.] .

Великого значення набула географія в епоху географічних відкриттів. Європейські правителі підкорюючи колонії прагнули знати якомога більше про географічні умови і ресурси далеких країв, народи, які там жили.

З розвитком науки та техніки вдосконалювалися методи та інструменти географічних досліджень. Замість бусолі та астролябії з’явилися високоточні прилади для визначення координат і створення карт: теодоліти, нівеліри, електронні тахеометри, системи супутникової навігації та дистанційного дослідження Землі. Але незмінною залишається мета географії — творчий пошук і відкриття просторових закономірностей і взаємозв’язків. Крім простого опису та відображення об’єктів поверхні Землі на картах, сучасна географія вирішує задачі аналізу і взаємозв’язків між процесами і явищами, наукового прогнозу і рекомендацій.

Сучасну географію, завдяки її практичній спрямованості можна сміливо назвати конструктивною наукою. Адже саме географи в свій час виступали проти повернення сибірських річок на Південь у Середню Азію та інших необґрунтованих проектів, передбачаючи до яких непередбачуваних екологічних наслідків це могло б призвести.

Окрім екологізації географії відчутні тенденції взаємопроникнення географії та економіки, соціології, математичних методів, комп’ютерних інформаційних технологій. З’являються нові наукові та практичні дисципліни: геоекологія, геополітика, геомаркетинг.

Практичні напрямки використання географічних досліджень надзвичайно різноманітні. Перший напрямок — географічна оцінка – полягає у визначенні перспективності використання ділянки території у певній галузі людської діяльності. Наприклад: ефективність побудови і вплив нового туристичного готелю на геологічні пам’ятки, рослинність, тваринний світ і ландшафти заповідного урочища; оцінка безпеки будівництва житлових будинків з точки зору можливості зсувів або підтоплення; ризик захворюваності населення певними групами хвороб; перспективність розміщення в певному місці підприємств торгівлі або послуг. Другий напрямок – географічний прогноз – дає відповідь, скажімо, на запитангня, що відбудеться в певному регіоні при підвищенні середньорічнгої темпереатури на кілька градусів, як зміниться характер поверхневих вод, рослинності, тваринного світу. Третій — районування або регіоналізація різних впливів, заходів, політики.

Географічні знання мають значення для виховання будь-якої освіченої людини. Як справедливо зазначає відомий американський географ Стенлі Брунн, освічена та інтелігентна людина окрім елементарних знань з географії, повинна розуміти регіональні різноманітності розміщення населення, культур, релігій, господарства, політичних систем, клімату, рельєфу, вод, рослинності, ґрунтів, причини цих різноманітностей. Застосування фундаментального географічного підходу в кожній конкретній ситуації дозволяє зрозуміти рішення, що приймаються окремими людьми компаніями, урядами. До цієї  категорії відносяться знання про доступність місцевостей, взаємодії, формування мереж, тарифи, що впливають на торгівлю, перевезення, послуги та вибір місць для підприємств [3, С. 74].

На жаль суспільною практикою ще не повною мірою усвідомлюється значення географічних досліджень. Навіть буденне розуміння задач географії часто представляється у вивченні географічних назв і розміщенні виробництв. 

Проте така ситуація поступово змінюється на краще. Багато професійних географів зокрема  в США працюють в державних установах і приватному бізнесі. Їх цінують за вміння обробляти великі масиви географічних даних стосовно розміщення об’єктів та особливостей регіонів, розуміння регіональних проблем, застосування системного просторового аналізу господарства, енергетики, демографії та інших явищ, вміння інтегрувати концепції прироодничих та суспільних наук для задач планування і розробки основ регіональної політики [3, С. 122].

Географи сьогодні володіють дієвими методами аналізу ситуацій в різних сферах суспільного життя, картографуванням, геоінформаційними технологіями, методами обробки даних аерокосмічних знімань.

Завдяки системності географічних знань фахівці в галузі географії можуть зрозуміти причини виникнення природних і техногенних катастроф, висловити найбільш вірогідні прогнози розвитку екологічних ситуацій ніж, скажімо,  економісти, біологи чи фахівців галузі наук про Землю.

В Україні багато географів працюють в органах державного управління, зокрема Міністерстві екології та природних ресурсів України, наукових установах.

Географічні атласи і карти займають чільне місце на полицях магазинів. Їх функції не обмежуються суто використанням їх в навчальному процесі. Використовуються вони з пізнавальною метою, як інформативні довідники. також не можна уявити туристичну подорож без карт.

Активно створюються в Україні географічні ресурси Інтернет. Наприклад сторінка Інституту географії НАН України http://www.igu.org.ua/, географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка http://geo.univ.kiev.ua тощо.

Підготовкою фахівців у галузі географічних наук – геоморфологів, гідрологів, кліматологів, ландшафтознавців, краєзнавців, економіко-географів, картографів – займаються провідні університети. Це Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Чернівецький національний університет ім. Ю Федьковича. Педагогічну освіту в галузі географії можна отримати на географічному факультеті Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (м. Київ).

Література

Берлянт А.М. Геоиконика. – М.: Астрея, 1996. – 208 с.

Дмитревский Ю.Д. Эта вечно юная география. – М.: Знание, 1989. - 48 с.

Наука и искусство географии: спектр  взглядов ученых СССР и США / Сост. и ред. В. В. Анненков и Дж. Д. Демко. – М.: Прогресс, 1989. 200 с.